Система вирощування сільськогосподарської продукції No Till (без оранки)

Умови для впровадження ноу-тіл (no-till) -технологіїй

Ресурсозберігаючі технології обробітку ґрунту, або як їх ще називають міні- і ноу-тілл, з'явилися в Україні порівняно недавно, на початку минулого десятиліття. 
Основний принцип, який повинен пам'ятати керівник господарства або фермер перед прийняттям рішення про перехід на no-till, – відмова від обробітку ґрунту не є відмовою від завдань, які він виконує. Ці завдання залишаються, але до них треба підходити з іншими засобами, а часто – в інші терміни.
Якісна сівба

1.Насіння розміщують безпосередньо в ґрунт, а не в рослинні рештки.
2.Його розміщують на твердому ложі і вкривають розпушеним шаром ґрунту, щоб забезпечити доступ повітрю.
3.Насіння повинне мати добрий контакт з ґрунтом, тому більшість сівалок для технології нульового сівби комплектуються прикочувальними котками. Вони повинні мати достатній тиск на ґрунт для створення надійного контакту насінини з ним. При цьому враховують, що вологий ґрунт легко ущільнюється і тому при його сильному ущільненні паросток висіяної культури може просто не пробитися на поверхню. При сівбі в сухий ґрунт навпаки – потрібне додаткове зусилля для прикочування.
4.Насіння загортають рівномірно на задану глибину. Точний контроль глибини висіву часто визначається не лише самою конструкцією сівалки, але і станом поля.
5.Насіння й добрива, які вносяться одночасно, бажано розділити шаром ґрунту.
Абсолютно рівного поля не існує, тому сошники повинні копіювати його рельєф.
6.Сівалка має мінімально розпушувати ґрунт і порушувати покрив з рослинних решток.

Тому для успішного впровадження ноу-тілл необхідно подбати про якісну посівну техніку Так, вибір посівного обладнання включає в себе аналіз ґрунту, пожнивних решток, сівозміни, кліматичних умов і умов виконання кожної технологічної операції у конкретному господарстві. Після ретельного вивчення цих факторів визначають вимоги до обладнання та ведуть пошук техніки, яка максимально їм відповідає. Схематично алгоритм вибору сівалки виглядає так:
1.визначити тип місцевих ґрунтів, наявність схилів;
2.розробити сівозміну, яка враховувала б потреби господарства;
3.вибрати систему ґрунтозахисного землеробства, яка буде використовуватися (ноу-тіл, мін-тіл, стріп-тіл тощо);
4.оцінити вірогідність ерозії ґрунту (в умовах визначених в пунктах 1-3);
5.проаналізувати, які компоненти сівалки працюватимуть найкраще у місцевих умовах і скласти список її комплектації.

Ґрунти, вологість і пожнивні рештки
Властивості ґрунту (тип, вологість, наявність пожнивних решток і взаємодія умов, створених ґрунтом та пожнивними рештками) є найголовнішими факторами для визначення майбутньої продуктивності та якості роботи сівалки прямої сівби. Залежно від типу ґрунтів визначаються умови, в яких працюватиме сівалка.
Вологість ґрунту є важливим фактором, який визначає критичні умови роботи сівалки. Наприклад, один і той самий тип ґрунту за високої вологості даватиме змогу сошникам легко входити в землю, але налипатиме на робочі органи. Водночас коли ґрунт сухий, то сошники працюватимуть у значно важчих умовах, але без налипання ґрунту.
Інший важливий фактор – це рештки культур на поверхні ґрунту. Вони, як правило, складаються зі стебел або стерні, коріння і різних органічних решток (наприклад, хімічно знищених бур'янів). Ці залишки можуть вільно розподіляються по полю, стояти або лежати на поверхні або частково знаходиться в землі. Рештки, що стоять на поверхні землі, більш незалежні від вологості ґрунту, ніж ті, що лежать і вбирають в себе вологу. У свою чергу, вологі рештки створюють додаткову протидію робочим органам сівалки, які розчищають місце перед сошниками. Загалом рештки у вигляді стерні менше за все створюють проблеми при сівбі.
Можливість забивання сошників рослинними рештками залежить від розташування сошників, їх типу, висоти рами і виду самих решток. Сошники у вигляді культиваторної лапи більше забиватимуться рослинними рештками, але практично ніколи не вдавлюють їх в посівну борозенку. Якщо на полі присутні бур'яни з міцною кореневою системою або надземним стеблом, які вегетують на час сівби, вони також можуть нагромаджуватися на стійці сошників.
Дискові сошники менше схильні до забивання рослинними рештками. Ступінь їх забивання багато в чому залежить від діаметру диску. Чим він менший, тим легше проникає в ґрунт, але за наявності великої кількості рослинних решток менший сошник швидше забивається.
Рекомендовано, щоб після проходу сівалки рослинні рештки залишалися на поверхні ґрунту, прикриваючи посівну борозенку, але самі не були в ній.

Комплектація сівалки
Усі сівалки характеризують за їх компонентами (складовими частинами), які беруть активну участь в обробітку ґрунту. Кожний з компонентів виконує певну операцію у сівбі – прорізання решток, відкриття ґрунту, внесення насіння і міндобрив, закриття рядка тощо. Загалом відрізняють сім основних вузлів посівного агрегата (хоча не обов'язково всі вони присутні одночасно):
для розрізання решток та ґрунту;
для розкриття посівного рядка;
для контролю глибини висіву;
для розкриття посівного рядка і розміщення насіння;
для прикочування насіння (ще не покритого землею);
для покриття насіння землею;
для закриття усієї посівної борозенки та прикочування посівного рядка.

Також можлива присутність додаткового обладнання, наприклад для внесення добрив.

Послідовність вибору складається з 3 кроків 1) визначення сівозміни, особливостей ґрунту, пожнивних решток й інших умов, в яких працюватиме сівалка; 2) складення списку робочих агрегатів, які потенційно працюватиме у визначених умовах; 3) виключення вузлів, які є несумісними між собою. В результаті маємо отримати специфікацію сівалки, яку планується використовувати в умовах господарства.

Технічні параметри вибору сівалки

Протягом минулого року ми провели в рамках однієї з програм Канадсько-українського зернового проекту порівняння деяких сівалок для мінімального та нульового обробітку ґрунту, що працювали в українських умовах. Для цього опитали обраних експертів аграрної галузі і аграріїв, які працюють за цією технологію. За підсумками роботи підготували рекомендації щодо ключових параметрів при виборі сівалки (див. табл.). Ось яку інформацію отримали в результаті.
Вибору сошників – ключового елементу в будь-якій сівалці, який кластиме насіння та добрива в ґрунт, приділяють максимум уваги. Справа в тому, що є дуже велика кількість різних сошників, і придатність якогось із них для певного поля залежить від таких факторів, як географічне розташування, склад ґрунту, природно-кліматичні умови, рельєф, ступінь забур'яненості, культура тощо.
Якщо поля не є рівними, то рекомендується спершу вирівняти їх дискуванням або культивацією, і лише після цього сіяти. Таке вирівнювання може тривати 2–3 роки. Якщо ж нерівність не виправляється механічним способом, то використовують сівалку з сошниками, кожен з яких окремо копіює поверхню ґрунту.
За типами сошники поділяються на наральникові і дискові. Наральникові сошники пропонуються анкерні, кілеподібні, долотоподібні, лапові; дискові – одно і дводискові. Найбільш поширеними в Україні зараз є дводискові сошники. Вони добре проникають в ґрунт, проте в більшості випадків максимальна якість сівби досягається лише за їх використання за міні-тілл, а не ноу-тілл. На це потрібно зважати.
Експерти засвідчили, що найкращі ґрунтопроникні властивості має однодискова група сошників, в яких площа спротиву є меншою і, відповідно, краще розрізаються рослинні рештки, якісніше формується борозенка, в якій розміщується насіння. Недоліком цих сошників є недостатнє копіювання ґрунту, тому перед виходом в поле їх ретельно налаштовують на оптимальну глибину висіву.
Для сівби зернових культур поки що мало застосовують анкерні сошники. На відміну від дискових, ця сошникова група завдяки значній опорній поверхні стабільніше витримує глибину загортання насіння, якісно формує борозенку та насіннєве ложе, на якому розміщується насіння. Однак вона вимогливіша до підготовки поверхні поля, рослинних решток і є дуже чутливою до стану ґрунту.
Як засвідчує практика найбільш досконалим типом анкерної сошникової групи є долотоподібний сошник. . Завдяки невеликим розмірам він легко проникає в ґрунт, не реагує на наявність рослинних решток на поверхні поля, а підвіска з копіюючими колесами може бути відрегульована на оптимальну глибину загортання насіння.
Існує один узагальнюючий параметр, за яким можна досить легко та ефективно оцінити сівалку і встановити, за якою системи обробітку її використовувати: це конструкційно задане зусилля, з яким сошник притискається до поверхні ґрунту. Для технології прямої сівби мінімальне зусилля становитиме 100 кг, хоча оптимальним вважається 200-250 кг. Інколи фермери самі удосконалюють сівалки збільшуючи їхнє притискне зусилля на грунт шляхом прикріплення в певних місцях сівалки (над сошниками) важких металевих предметів.
У зв'язку з тим, що сошники сівалок прямої сівби рухаються в щільнішому ґрунті і вони є важчі від традиційних, то для них завжди потрібна більша питома тягова потужність трактора на один сошник. Як правило, це параметр становить від 4 до 12 к/с потужності трактора. Широкий діапазон частково обумовлений відмінностями в конструкціях сошника, а також рельєфом поля і типом ґрунту. Останні два показники для однієї і тієї ж сівалки можуть змінити потрібну потужність трактора на 50 і більше відсотків. Крім цього, цей показник зростатиме зі збільшенням швидкості сівби. Оптимальна швидкість залежно від умов і типу сошника перебуває в межах від 5 до 16 км/год. Вважається, що за однакової ширини захвату сівалки для класичної технології і ноу-тілл для останньої використовують удвічі потужніший трактор. Проте слід пам'ятати, що чим менший тяговий опір припадає на один сошник, тим меншу роботу він виконує в ґрунті.
Ширину захвату сівалки обирають за конфігураціями й розміром полів (у тому числі загального розміру земельного банку, який буде оброблятися сівалкою), а також можливостями доріг для її транспортування з поля на поле. Переїзди агрегату неминучі, їх потрібно робити швидко і без тривалого перелаштування у транспортне положення. За численними спостереженнями ширина сівалки в 6 метрів є верхньою межею для сівалок, що мають одну раму. Там, де потрібні сівалки більшої ширини захвату, слід розглядати варіанти використання багатосекційних сівалок. Проте вартість таких агрегатів значно зростатиме.

Андрій Галяс, економіст
Сергій Курдицький, керівник економічного блоку
Канадсько-український зерновий проект

пізнавельне відео

рекомендуємо прочитати:

Додаткові ресурси

юридична допомога
юридична допомога
сайт про природнє рибоводство
сайт про природнє рибоводство
все про опалення і котли
все про опалення і котли

Банери сподвижників по органічному землеробству

сайт про органічне землеробство в теплицях
сайт про органічне землеробство в теплицях
інтернет-журнал органічного землеробства
інтернет-журнал органічного землеробства
Громадська спілка Пермакультура в Україні
Строительный калькулятор
Погода
Погода в Івано-Франківську

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Чернівцях

вологість:

тиск:

вітер:

Яндекс.Метрика