Вирощування ранньої білокачанної капусти.

 

Попередники

Гарними попередниками для капусти є бобові культури, рання картопля, буряк столовий, томати, огірки і цибуля. Повертати капусту на колишнє місце треба не раніше, ніж через 3-5 років, особливо на ґрунтах із підвищеною кислотністю і заражених. Сама ж капуста є гарним попередником для огірків, томатів і цибулі.

Для вирощування ранньостиглих сортів капусти вибирають більш родючі ґрунти, які швидко звільняються від снігу та захищені від вітрів. Восени ділянку засівають горохом та іншими бобовими для седерації. Також добре коли ділянка попереднього року була вкрита багаторічними травами. Додають органічні добрива та перегній. Зважаючи на те, що після висадження розсади капуста засвоює багато азоту, а під час утворення качана збільшується її потреба в калії і фосфорі слід відповідно і вности добрива. Оптимальна норма внесення перепрілого гною – 30-40 т/га.

Крім того важливим фактором для вирощування капусти є рН грунту. Відомо, що капуста - для якої оптимум рН лежить у вузькому інтервалі від 7 до 7,5. Ці рослини добре відгукуються на внесення вапна навіть па слабо кислих грунтах. Норма внесення залежить від кислотності грунту.

Метод вирощування ранньої капусти

 

1.Насіння

1.1.Сорт

Для одержання врожаю високої якості важливе значення має вибір сорту або гібриду капусти. За рахунок використання нових сортів і гібридів із одночасним дотриманням всіх інших елементів технології можна збільшити врожайність овочевих культур на 25-30% і більше.

В 2011 р. до Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, були занесені такі сорти і гібриди вітчизняної і іноземної селекції: Адмірал F1, Арривист F1, Аніта F1, Вестри F1, Дитмаршер фрюер, Дідон F1, Експрес F1, Еліза F1, Ельвіра F1, Етма F1, Золотий Акр, Колорит F1, Кандиша F1, Меджик F1, Нозомі F1, Оріон F1, Оракл F1, Парел F1, Пандіон F1, Сюрприз F1, Футошки, Чесма F1, Геліос F1, Мостар F1; Є це такі сорти опробовані в Україні «Акира», КS 8000 (японська селекція)

1.2.Підготовка насіння

Насіння відбирають (витримують в соляному розчині, що всплило – викидають), просушують, обробляють від борошнистої роси, судинного бактеріозу та інших хвороб ефективне прогрівання насіння у воді при температурі 48 — 50° протягом 20 хвилин. Потім його опускають у холодну воду на 2 — 3 хвилини після чого просушують.

Для протравлення 100 грам насіння помістити в банку і додати 0,4 гр. препарату гранозана, закрити кришкою і хвилин п’ять збовтувати, поки усе насіння не покриється рівномірним шаром порошку.

Підсушують насіння до кондиційної вологості, обробляють «глиновою болтушкою» з додаванням біо-стимуляторів росту (Байкал - ЕМ1). Сіють у торфяні стаканчики або касети, або у грунтосуміш.

1.2.1. Відсортовані, відкалібровані і протравлені насіння змочують у водному розчині коров`яку (1:5 ; 1:10 ), процідженому через дрібне сито , 1,5 %-ном пектиновом клеї або 0,02 %-ном розчині поліакриламіду.

Насіння змочують до тих пір, поки вони не почнуть відділятися один від одного, потім їх поміщають в дражиратор. У домашніх умовах його роблять з циліндричної банки. У банку засипають дрібну органо суміш, насіння, кладуть її на бік і обертають уздовж осі. При обертанні ця суміш прилипає до насіння , ущільнюється і набуває форму драже. Потім насіння зволожують з пульверизатора і додають суху поживну суміш. Живильні суміші можуть бути різні, до них можна додавати мікроелементи з розрахунку на 1 л розчину, що клеїть : сульфату марганцю - 40 мг, сульфату міді - 10, борної кислоти - 40, молібдату ( молібденовокислого ) амонію - 300 і сульфату цинку - 200 мг .Дачники-аматори використовують також спрощений метод дражування: зволожені насіння змішують з просушеними і додають добре подрібнений коров`як в співвідношенні 4 частини коров`яку до 1 частини насіння .Дражування насіння овочевих культур особливо важливо, так як у більшості цих культур насіння дрібне

1.2.2. Калібрування.

Краще всього використовувати для посіву найбільш важке насіння. За питомою вагою їх можна сортувати в 3-5% розчині кухонної солі або аміачної селітри (30-50 гр. На 1 л води). Чим вища концентрація розчину, тим більш жорстко відбирається насіння, тобто тим менша частина, але найбільш важке насіння падає на дно посудини. Після сильного розмішування насіння в розчині, посудину залишають у спокої на 3-5 хв., Потім насіння, що спливло на поверхню, видаляються, а осіле на дно промивають чистою водою і просушують.

Намочування перед висіванням у воді через яку пропускать повітря: капуста, салат, редиска, кавун, диня - 8-12 годин;

1.3.. Пророщування насіння проводять у приміщенні з температурою + 15 ... 20 ° С, розстилаючи їх тонким шаром на папері або тканини. Після початку прокльовування (3-5%) насіння висівають. Сіяти таке насіння слід тільки в гарну зволожений грунт або після висіву полити.

 1.3.1 Яровизація насіння проводять після пророщування. Його переносять в льодовик, закопують в сніг, закладають в холодильник (при 0 ° С). Тривалість яровизації: морква, цибуля, петрушка - 15-20 днів; капуста - 17-22 дня; буряк - 10-12 днів. Після цього насіння відразу висівають у грунт. Якщо при яровизації насіння перекладають піском (краща аерація, не відбувається загнивання), то такий прийом називають піскування. Насіння зазвичай висівають разом з піском.

1.3.2. Загартування насіння найбільш ефективна для теплолюбних культур (огірок, томати). Для цього все роблять як у попередньому випадку, але набрякле насіння піддають короткочасному проморожування (-1 ... 3 ° С) протягом 2-3 діб в холодильниках .

 1.3.3. Стимулятори та мікродобрива - мікродобрива особливо ефективні при вирощуванні більшості овочів на низькородючих (супіщаних, важкосуглинистих або змитих) грунтах. Намочують насіння на 12-24 години у воді температурою +20 ... 25 ° С, куди вносять (на 2л): харчова сода - 5г; молібденовокислий амоній - 0,5-1,0 г; марганцевокислий калій - 0,5 - 1,0 г; метиленовая синь 0,3-0,5 г; сірчанокислий цинк 0,2-0,5 г; борна кислота 0,1-0,3 г; мідний купорос - 0,01-0,05 м. Іноді використовують також замочування "екзотичним способом" - у водній витяжці золи, гнойової рідині, сечі тварин.

 

1.3. Висівання

Насіння висівають на Поліссі України 5 — 10 лютого, в Лісостепу 1 — 5 лютого, у степу 15 — 25 січня.

Проти захворювання на чорну ніжку в грунт, що складається з двох частин перегною, частини землі і частини піску, вносять на 1 м2, до 130 — 150 г попелу або 200 — 250 г вапна. Насіння висівають на глибину 9,5 см. На 1 м2, витрачають 10 — 14 г насіння. Площа живлення сіянців 3 х 1 см, густота посіву становить 3300 шт. на 1 м2, корисної площі у віці 10 — 12 днів. Допускається пікірувати сіянці у віці 15 — 17 днів. Такі сіянці вирощують з площею живлення 3 х 1,5 см, густота посіву 2200 штук на 1 м2, корисної площі. Використання 20 — 22-денних сіянців затримує розвиток розсади і надходження врожаю з поля.

 Оптимальна температура грунту після висіву становить 18 — 20°. Сходи з’являються на 3 — 4-й день. Для загартування сіянців протягом 4 — 7 днів температуру повітря підтримують уночі на рівні 6 — 10°, вдень 8 — 10°, в решту періоду до пікірування вдень температуру підвищують до 14 — 18° в сонячну погоду та 12 — 16° у похмуру. Температуру ґрунту за терморегулятором встановлюють на 12°, вдень вона підвищується до 15 — 17°.

 

2.Розсада

2.1.Для вирощування розсади слід використовувати парники і плівкові теплиці. Покривати теплиці плівкою починають за 2 — 3 тижні до пікірування. Якщо теплиця використовується цілорічно, накривають її у вересні — жовтні. Зразу після накривання теплиць плівкою включають обігрівання теплиць і буртів живильної суміші.

Краще вирощувати розсаду в касетах, оскільки при такому варіанті корінь капусти не травмується при висадці в грунт, і рослини не хворіють. Також головна перевага касетної технології – значно більший вихід розсади. Висаджують розсаду віком 30-35 днів. Терміни висадження розсади - важливий елемент технології вирощування ранньої капусти. Вони впливають на обсяги раннього врожаю і якість продукції.

2.2.Основний спосіб вирощування розсади ранньостиглої капусти — пікірування сіянців у живильні горщечки. Добрі результати дає і безгорщечкове вирощування, якщо ретельно підготувати грядки, витримати оптимальну площу живлення і після висаджування полити поле з розрахунку 200 м3. води на 1 га. У дослідах при дотриманні цих умов урожай ранньостиглої капусти одержали однаковий як з горщечкової, так і безгорщечкової розсади. Особливо велике значення цей спосіб має при вирощуванні розсади без пікірування.

2.3.Сіянці пікірувати можна в горщечки і в плівкові мішечки. Досліди показали, що при вирощуванні у плівкових мішечках якість розсади ранньостиглої капусти вища, ніж у торфоперегнійних горщечках: збільшується площа листків на 22% і адсорбуюча поверхня коренів у два рази. Проте урожай ранньостиглої капусти на чорноземах Лісостепу був однаковим на обох варіантах, рівень рентабельності — відповідно 243 і 241%. Вирощування розсади в плівкових мішечках збільшує її собівартість на 10%, оскільки процеси засипки суміші в мішечки і вибирання розсади з них перед садінням виконуються вручну.

 Найзручніше горщечки виготовляти безпосередньо в теплиці, де буде вирощуватися розсада. При цьому горщечки розміром 6 на 6 см встановлюють у ящики і подають на спеціальні столи, за якими проводиться пікірування. З столів горщечки переносять на місце вирощування розсади.

 Використання горщечків 8 на 8 см порівняно з горщечками 6 на 6 см, за даними дослідів збільшувало ранній урожай на 26%. Проте собівартість розсади підвищувалась на 63%, а рівень рентабельності знижувався з 232 до 184%.

 

3.Догляд за розсадою капусти

Через 2 — 3 дні після пікірування проміжки між горщечками засипають сумішшю, з якої виготовлялись горщечки. Температуру повітря до загартування підтримують уночі на рівні 6 — 10°, у сонячний день — 14 — 18°, у похмурий — 12 — 16°. Оптимальна температура ґрунту за терморегулятором становить 10° і підтримується тільки вночі. Вдень вона підвищується до 14 — 16°. Вченими досліджено, що як зниження, так і підвищення температури грунту на 3 — 4° відносно оптимальної знижує ранній урожай на 30 — 35%.

 Виховання здорової розсади можливе тільки при підтриманні відносної вологості повітря на рівні 60 — 70% досягається це застосуванням калориферного обігрівання. Вологість грунту при вирощуванні розсади не повинна бути нижчою 60 – 65%. За період вирощування, як правило, проводять три поливи. Краще робити це вранці і інтенсивно провітрювати теплиці. Поливи поєднуються з підживленням розсади (таблиця).

Культура                             Строк підживлення                                          Мінеральні добрива, грамів на 10 л води

Капуста рання

               Аміачна селітра/  

              Суперфосфат/      

Сірчанокислий калій

 

Перше –              після утворення 2-3 справжнього листа                                                      20           40           10

Друге –                 через 10 днів після першого                                                                            30           60           20

Третє –                 за 2-3 дні до висаджування                                                                             20           40           60

 

3.2. Інші підкормки: на бочку 200л. два відра цього курячок, пучок кропиви. Коли саджаю розсаду капусти, беру літр цієї жижі, розводжу на відро води і поливаю.

Підживлення проводять двічі. Перший раз при висаджуванні розсади в грунт або через кілька днів після цього. Удруге — як починають зав'язуватися качани.

Строки висадки у відкритий грунт

Висаджують ранню капусту у відкритий ґрунт у степовій зоні - 10-20 березня, у лісостепу - 20 березня - 10 квітня, у поліссі – 1-20 квітня, а передгірних районах Карпат - 1-20 квітня залежно від погодних умов.

Ультраранню розсаду (10-15%) висаджують на 5-10 діб раніше зазначених строків.

Розсаду краще висаджувати в похмуру погоду або наприкінці другої половини дня. Схема посадки залежить від можливостей наступного догляду за рослинами і становить (70x40-50 см, 90+50x35-40 см і т.д.). Необхідно досягти такої густоти рослин – 30-45 тис. на га. Дуже важливо забезпечити високу якість посадки. Дуже глибока або дуже мілка посадка викликають відставання рослин у рості і знижують урожай капусти. Тому при висадженні розсади раньої капусти стежать, щоб рослини не присипалися землею.

Підготовка розсади до садіння у відкритий грунт починається за 15 днів. В перші 3 — 5 днів збільшують вентиляцію теплиць, знижують температуру, припиняють поливи. За 10 днів повністю знімають покриття або 30% бічної огорожі на цілу добу, за винятком періоду з заморозками чи опадами. За 2 — 3 дні до садіння у відкритий грунт горщечкову розсаду поливають і підживлюють мінеральними добривами з підвищеною дозою калійних.

 Готова до садіння розсада ранньостиглої капусти (у віці 60 — 65 днів) повинна мати висоту 18 — 20 см, 6 — 7 листків, вагу надземної маси 15 — 20 грамів, кореня 0,6 — 0,8 грамів, площу асиміляційної поверхні близько 300 см2.

На 1 га поля ранньостиглої капусти при густоті посіву 55 тис. штук і 10% страхового фонду треба мати 281 м2 інвентарної площі розсадних плівкових теплиць. На сході та півдні України ранню капусту вирощують у плівкових арочних теплицях – так званих «балаганах». Ширина «балагану» 1,8м., висота дуг по центру – 70 см. Довжина балагану до 10 м. Схема висадки: відстань між рослинами - 35 см, між рядами - 35 см.

  

4.Догляд за ранньою капустою

Розпушення ґрунту. Відразу ж після посадки рослин міжряддя необхідно розпушити. Надалі розпушування міжрядь проводять після кожного дощу, поливу, внесення рідкої підгодівлі, оскільки гарний ефект дає підгортання тільки вологим ґрунтом. Це забезпечує знищення ґрунтової кірки, сприяє боротьбі з бур'янами і збереженню вологи в ґрунті. Глибина розпушування має бути 4-6 см.

Підгортання. Підгортання капусти сприяє утворенню додаткового коріння із нижньої частини стебла (кочериги). Це поліпшує живлення рослин і додає їм стійкості на вітрі. Підгортають рослини через 15-20 днів після посадки, привалюючи ґрунт до основи кочериги до утворення гребеня висотою 10-15 см. У сухе літо на легких ґрунтах підгортання не дає ефекту і його краще замінити глибоким розпушуванням.

Підживлення. Ранню капусту потрібно підживлювати 2-3 рази. Підкормка прискорює ріст рослин і підвищує врожай капусти та якість продукції. Перше підживленя здійснюють аміачною селітрою через 10-12 днів після висадження розсади. Друге проводять через 15-20 днів після першого, а третє – на початку формування головок фосфорно-калійними добривами.

За даними фермерів для підживлення азотом використовують коров'як та курячий послід розчинений у воді і настояний декілька діб. Після зав'язування головок капусту підгортають компостом або мульчують прив’ялими травами (з обов'язковою присутністю кропиви) з посисанням її деструкторами та/або проливанням біопрепаратів типу Байкал ЕМ1.

 

6.Боротьба із шкідниками.

Велику шкоду наносить капусті хрестотоцвітна блішка. Щойно ґрунт прогрівається до +10...+ 12°С вона виходить із ґрунту і ушкоджує рослини. Ще один шкідливий суб'єкт - весняна капустяна муха. Літати вона починає в середині - кінці квітня, коли ґрунт прогрівається до +12...+ 13°С градусів. Капустяна муха відкладає яйця на кореневу шийку рослини або в ґрунт біля нього. Личинки проникають в коріння, прогризають у ньому ходи, у результаті чого рослини в'януть (особливо в суху жарку погоду), листя набуває синювато-свинцевого забарвлення, ріст сповільнюється або припиняється зовсім, і нерідко рослини взагалі гинуть. Щоб цього не допустити необхідно суворо дотримуватися сівозміни, проводити профілактичні обробки настоянками (відвар з цибулиння або настій часникових пагонів). Також щоб ранню капусту не їли слимаки її слід добре мульчувати свіжою кропивою.

 

7.Полив.

Важливою умовою високих і гарантованих урожаїв капусти, особливо в степу і інших посушливих районах, є своєчасне і якісне здійснення поливів. За оптимальної вологості ґрунту внутрішні листки у капусти ростуть швидше зовнішніх, тому вони щільно притискаються один до одного зсередини, створюючи щільний качан. Велике ж коливання вологості ґрунту призводить до нерівномірного зростання внутрішніх листів і розтріскування качанів.

Ранньостиглі сорти білокачанної капусти більш вимогливі до вологи, ніж пізньостиглі, оскільки вони формують качан у більш посушливий період першої половини літа. До зав'язування качанів поливна норма 250-300 м3 води на 1 га, у період його формування і дозрівання -350-400 м3 води на 1 га. Міжполивний період у лісостепові становить 9-10, а у степу - 7-8 діб.

 

Збір ранньої капусти

Рання капуста дозріває нерівномірно, тому збирають її в міру досягнення товарних розмірів головок (0,5-1,0 кг). Зрізують головки з 2-3 покривними листками, що захищає їх від ушкоджень і забруднення.


пізнавельне відео

рекомендуємо прочитати:

Додаткові ресурси

юридична допомога
юридична допомога
сайт про природнє рибоводство
сайт про природнє рибоводство
все про опалення і котли
все про опалення і котли

Банери сподвижників по органічному землеробству

сайт про органічне землеробство в теплицях
сайт про органічне землеробство в теплицях
інтернет-журнал органічного землеробства
інтернет-журнал органічного землеробства
Громадська спілка Пермакультура в Україні
Строительный калькулятор
Погода
Погода в Івано-Франківську

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Чернівцях

вологість:

тиск:

вітер:

Яндекс.Метрика