Спір між «хіміками» і «органіками», або які добрива кращі?

Усі розуміють, що рослина як губка поглинає речовини з навколишнього середовища, особливо з грунту, що і відображується на її фізичному розвитку та пов’зане з внутрішніми процесами в самій рослині. Однак до сьогодні напевно ніхто не наважиться точно стверджувати як саме хімічні елементи – кальцій, калій, азот, фосфор і усі інші стають «цеглинками» організму рослин. Адже, прихильники усіх природніх видів землеробства стверджують, що це гуміни(неживі сполуки) і специфічні бактерії є тими, хто «загружає» організм рослини цими будівельними матеріалами відповідно до «природнього балансу». Тобто рослина повністю "покладається" на загальноприродній розум. Тут варто згадати пророцтва Вернадського. Бо саме він назвав це Ноосферою. Тобто Природа всім керує, від зміни клімату до зростання маленького зернятка. Тому, лише живі організми породжують живі рослини через невидимий але всюдисущий баланс в природі...

В то й же час, «хіміки» справедливо уточнюють, що і без «помічників» рослина, як губка, втягує в себе розчинені у воді мінеральні солі, а під дією світла «розкладає» їх як цеглинки при будівництві своїх органів, згідно «закладеного природою внутрішнього плану-розпорядку». Тобто мінеральні солі і так самостійно проникають у рослину, як вода з свердловини за допомогою насосу, роль якого відіграють судини рослини, а «качає» цю рідину - фізика і механіка – різниця тиску між судиною листка і кореня. Отже,  чисті рослини можуть бути лише в стирильних умовах і на мінеральних добривах. 

От Вам і питання. Хто ж каже істину? Мабуть, як завжди істина – посередині.

Нещодавно ознайомився з дослідами австралійських вчених, які змоделювали різні види землробства. Тобто рослини одного виду вирощували різними методами органічного і мінерального землеробства. Метою було вивчити процес залежності розвитку рослини від кількісті внесених органічних або мінеральних добрив.

 Вчені-біодинаміки провели порівняльну (і досить точну) оцінку дії мінеральних та органічних добрив на ріст і здоров'я рослин. Алекс Подолинський з біодинамічної асоціації Австралії у своїй лекції для фермерів описав один з таких експериментів. У посудини з грунтом були висіяні рослини квасолі. Контролем служив звичайний хороший грунт без добрив. У першому досліді вносили компост в одинарній, подвійній і потрійній дозі. У другому досвіді вносили мінеральне добриво NPK в одинарній, подвійній і потрійній дозі. У третьому - свіжий гній.

Одинарна доза органічного та мінерального добрива відповідала рекомендованій для практичного застосування. Одна стінка в судинах була скляною, що дозволяло спостерігати за розвитком коренів. Квасолю вирощували до плодоношення на відкритому повітрі, де рослини були піддані всім примхам погоди.

 Без добрив виросли невеликі, але міцні і здорові рослини. Вони рано зацвіли і рано дали врожай. На одинарній  дозі компосту і NPK у порівнянні з контролем посилилося зростання надземної частини і коренів, збільшилася кількість плодів. Різниця полягала в тому, що на компості розмір листя в порівнянні з контролем не збільшився. Вони були щільні, темно-зелені, підняті вгору і розташовані так, щоб не затінювати один одного. У варіанті з внесенням NPK листя сильно збільшилися в розмірах і прийняло нехарактерну округлу форму і синювато-зелене забарвлення. Розрослося, насичене водою листя поникле під дією власної ваги, перекриваючи і затінюючи один одного.

 Добрива NPK

 Зі збільшенням дози компосту рослини збільшувалися в розмірах, але листя при цьому залишалися щільним, темно-зеленим, піднятим  вгору. Коренева система сильно розросталася, особливо на потрійний дозі, але зберігала правильну систему розгалуження. Стимулююча дія мінерального добрива (тільки при подвійній дозі) виразилося в ще більш сильному збільшенні розміру листя. Потрійна доза вже викликала сильне пригнічення. Сильне розростання кореневої системи супроводжувалося безладним зростанням бічних коренів і зменшенням кількості бульбочок на них. По мірі зростання дози NPK збільшувалося  ураження рослин вірусною інфекцією. У серії дослідів з компостом всі рослини були здорові.

 У дослідах з сирим коров'ячим гноєм спостерігалося помітне пригнічення росту надземної частини і коренів. Оскільки він містить велику кількість легко розчинних сполук азоту, то мало відрізняється від мінерального добрива. В органічному землеробстві такий гній ніколи не використовують. Найбільший урожай плодів був отриманий на потрійний дозі компосту.

Але людина, що володіє достатнім практичним досвідом, сказала би, що формою, найбільш близькою до ідеальної, володіють рослини, вирощені на подвійній дозі компосту. Компактні міцні рослини з темно-зеленими, не дуже великими листами, розташованими у строгому порядку, що гарантує хороше освітлення всіх ярусів, - це те, що треба.

 У деяких людей існує уявлення, що дійсно чистими продуктами можна назвати ті, які вирощені без грунту на штучному середовищі з мінеральними добривами. Очевидно, в їхній свідомості бруд у продуктах асоціюється з тим брудом, яка налипає на черевики після дощу. Однак земля може бути чистою і брудною. З точки зору екології брудом називають ті неприродні і шкідливі для здоров'я людини домішки органічних і неорганічних сполук, які накопичуються в землі, а через неї і в сільськогосподарських продуктах.

 Якщо розумно розрахувати дозу мінерального добрива, то і на штучному середовищі можна виростити врожай овочів, що не містить нітратів і іншого бруду. Але поживна цінність плодів не обмежується наявністю або відсутністю в них нітратів. І в цьому відношенні рослини, вирощені на здоровому  чистому  грунті, набагато перевершують ті, що  вирощені на штучному середовищі або на грунті з мінеральними добривами. Про це і свідчить досвід прихильників  органічного землеробства. Все одно вибір за Вами!!!