Вплив факторів навколишнього середовища на ріст і розвиток овочів

Тепловий режим

 

автор: Барабаш О.Ю., Тараненко Л.К., доктор біологічних наук, Сич З.Д.
джерело: Біологічні основи овочівництва // Барабаш О.Ю., Тараненко Л.К., Сич З.Д.

Здатність кореневої системи засвоювати поживні речовини, інтенсивність фотосинтезу і дихання рослин, транспірація та інші фізіологічні процеси залежать від температури ґрунту і повітря. Температура, при якій рослини ростуть і розвиваються найбільш інтенсивно, є оптимальною. Відхилення від неї сповільнює ріст і розвиток рослин або й згубно діє на них. Температура, нижче за яку ріст і розвиток припиняються, називається мінімальною, а та, вище за яку припиняються ті самі процеси — максимальною.
Оптимальна температура сприяє активному процесу фотосинтезу. Коливання її негативно впливає на ріст і розвиток рослин і часто призводить до ураження їх хворобами. Так, при різких змінах температури огірок уражується борошнистою росою, пероноспорозом, помідор — фітофторозом. З підвищенням температури посилюються процеси асиміляції і синтезу органічних речовин, але одночасно підвищується інтенсивність дихання. Тому при надмірному підвищенні температури може статися так, що процеси синтезу речовин і витрати їх на дихання урівноважаться. Такий стан називають компенсаційною точкою. При різкому зниженні температури в рослинах порушуються процеси обміну речовин, які призводять до їх загибелі. 
Прогрівання ґрунту навесні впливає на строки сівби та інтенсивність проростання насіння. Так, насіння буряка столового при температурі ґрунту 4°С проростає через 20—22 дні, 10°С — через 10—12 і при 15—18°С — через 5—6 днів. 
У холодостійких культур при ранніх строках сівби рослини завжди будуть краще розвинені, ніж при пізніх, і матимуть вищу продуктивність. Це пояснюється тим, що при таких строках сівби (тобто при нижчій температурі), хоча сходи рослин з’являються дещо пізніше, однак коренева система в них росла і краще розвивалася, ніж при пізніх. Такі сходи легше переносять короткочасні посухи, а рослини від них більш продуктивні. При пізніх строках сівби температура ґрунту вища, сходи з’являються швидше, інтенсивніше наростає вегетативна маса, ніж коренева система. Це призводить до диспропорції між кореневою системою і листковим апаратом у забезпеченні вологою рослини, внаслідок чого в жарку, сонячну погоду листки в’януть. Таке явище часто спостерігається на буряку столовому. А це, в свою чергу, призводить до зниження продуктивності рослин. Отже, ранні строки сівби холодостійких культур мають значну перевагу над пізніми. Слід зазначити, що мінімальна температура проростання органів вегетативного розмноження деяких культур нижча, ніж насіння. Так, мінімальна температура проростання бульб картоплі становить 4—5°С, а насіння — 12—15°С, сходи ревеню з кореневищ на поверхні ґрунту з’являються при температурі 1—2°С, а насіння проростає, коли ґрунт прогріється до 8—10°С. 
Вплив температури на ріст і розвиток рослин залежить також від їх стану та дії інших факторів. Так, з підвищенням інтенсивності сонячного освітлення при достатньому вмісті в ґрунті вологи і поживних речовин фотосинтез активніше відбувається при вищій температурі. При зменшенні освітлення активність фотосинтезу знижується. У процесі еволюції рослини пристосувалися до того, що вимоги їх до температури в темноті менші, ніж при освітленні. Це явище називається термоперіодизмом. Регулювання температури повітря протягом доби з урахуванням інтенсивності сонячного освітлення і темноти має велике значення при вирощуванні овочів у закритому ґрунті. 
Реакція рослин на температурний режим залежить від їх фізичного стану. Сухе насіння витримує зниження температури до мінус 198°С, вегетативні органи холодостійких рослин не переносять її зниження нижче мінус 6—12°С, а теплолюбних — плюс 1—3°С. Найбільш чутливі до зниження температури генеративні органи. Так, рослини капусти витримують зниження температури до мінус 5—8°С, а суцвіття і квітки її гинуть при мінус 1—2°С. Пилок найбільш чутливий до високих температур, а приймочки і маточки — до низьких. Коренева система більш чутлива до різких коливань температури та її знижень. Однак оптимальною для неї є температура, на 1—3°С нижча за температуру для надземної маси (вночі на 2—3°С вища). 
Певною мірою температура ґрунту впливає і на приживлення розсади овочевих культур. При достатньому прогріванні ґрунту вона приживається швидко, а при висаджуванні у холодний — повільно, рослини втрачають тургор і можуть загинути. Вимогливість овочевих культур до температури в процесі росту і розвитку також неоднакова, тому визначення параметрів оптимальної температури протягом вегетаційного періоду для окремих фаз росту має велике практичне значення, особливо при вирощуванні їх у закритому ґрунті. Важливо також знати мінімальні і максимальні температури повітря для кожної культури. 
Межа оптимальної температури повітря для овочевих культур визначається за формулою: Т опт. = Т хм. ± 7°С, де Т опт. - оптимальна температура, яка в різні фази вегетації рослини різниться від оптимальної в хмарну погоду (Т хм.) не більше, як на ± 7°С (табл. 1). 

Таблиця №1
Оптимальна температура повітря для розвитку овочевих культур (за В.М. Марковим), °С Овочеві культури Температура в період вегетативного і продуктивного росту Для проростання насіння (Т хм. +7°С) На 3—8-й день після появи сходів (Т хм. -7°С)
вдень у хмарну погоду (Т хм.) вночі (Т хм. -7°С) вдень (Т хм. +7°С)

Овочеві культури

Температура в період вегетативного і продуктивного росту

Для проростання насіння (Т хм. +7°С)

На 3—8-й день після появи сходів (Т хм. -7°С)

Капуста, редька, редиска, гірчиця салатна, крес-салат, кріп

10—13

3—6

17—20

17—20

3—6

Салат, горох, біб, морква, петрушка, пастернак, шпинат, цибуля батун, шніт, ревінь

13—16

6—9

20—23

20—23

6—9

Буряк, часник, цибуля ріпка, цибуля порей, селера, спаржа

16—19

9—12

22—26

23—26

9—12

Помідор, квасоля, гарбуз (великоплідний і твердокорий), кукурудза цукрова

19—22

12—15

26—29

26—29

12—15

Огірок, диня, кавун, гарбуз мускатний, баклажан

22*-25**

15—18

29*-32**

29—32

15—18


За межами температурного оптимуму (Т хм. ± 7°С) ріст рослин сповільнюється, а при подвійному відхиленні (Т хм. ± 14°С) — припиняється. Так, оптимальна температура для росту помідора в різні фази становить 22±7°С (15°С вночі і до 29°С вдень у сонячну погоду). При 8°С (22°С—14°С) (мінімальна) і 36°С (22°С + 14°С) (максимальна) температурах ріст помідора припиняється. Однак при вологості повітря 95% помідор витримує температуру до 40°С. Теплолюбні овочеві культури досить чутливі до зниження температури нижче за оптимальну. При з’явленні сходів зниження температури нижче за оптимальну протягом 2—3 діб затримує ріст огірка (в’януть сім’ядолі). Холодостійкі культури (капуста, коренеплоди) гірше переносять підвищення температури.
Вимогливість овочевих культур до тепла залежить від їх біології та географічного походження, сорту та умов вирощування. За вимогливістю до тепла овочеві культури поділяють на 5 груп. 
Морозо- і зимостійкі культури. Морозостійкість — це здатність рослин переносити несприятливі умови зими (висоту снігу, снігову кірку, випирання, низькі температури до мінус 10°С і нижче, відлиги). Їхні бруньки і підземні органи перезимовують у ґрунті і рано навесні при температурі 1—2°С починають відростати. Оптимальна температура їх росту 15—20°C. До таких культур належать багаторічні сорти цибулі, ревінь, часник, щавель, хрін, катран, спаржа, естрагон. Наприклад, у західних областях із помірними зимами добре перезимовують петрушка, шпинат і деякі форми салату, тоді як щавель, ревінь, катран і хрін чудово зимують у всіх кліматичних зонах України. 
Холодостійкі культури переносять короткочасні зниження температури повітря до мінус 3—7°С. Насіння їх починає проростати за температури 2—5°С. Оптимальна температура для їх росту — 15—20°С. До цієї групи належать капуста, коренеплоди, салат, мангольд, горох, біб, цибуля ріпчаста, шалот, порей, гірчиця салатна, крес-салат. 
Оптимальна температура для росту середньохолодостійких культур така, як і для холодостійких, але при зниженні її до 0—1°С пошкоджуються надземні органи (стебла, листя). До цієї групи належить картопля. Оптимальна температура росту асиміляційного апарату культур цієї групи становить 18—25°С, а кореневої системи — 16—20°С. При температурі повітря, вищій за 30°С, процеси дисиміляції (дихання) починають переважати над асиміляцією (синтезом органічної речовини), внаслідок чого ріст рослин припиняється. 
Оптимальна температура росту теплолюбних культур 22—29°С. При вологості повітря до 90—95% вони добре переносять підвищені температури (до 40°С). При зниженні температури до 7°С протягом 3—4 діб процеси асиміляції припиняються, а при 3°С рослини гинуть. До цієї групи належать помідор, перець, баклажан, огірок, кабачок, патисон, гарбуз твердокорий і великоплідний. 
Жаростійкі — це типові теплолюбні культури, які здатні переносити температуру повітря до 36—40°С. Коагуляція білка в них настає при температурі 40—45°С. До них належать гарбуз мускатний, кавун, диня, квасоля, кукурудза. Ці культури досить погано переносять зниження температури до 10—15°С. 
Вплив температури на ріст і розвиток овочевих культур залежить також від сортових особливостей. Так, за даними ЮБ УААН, підвищення температури ґрунту до 28°С знижувало врожайність редиски сорту Корейська місцева на 50,7, а Червона з білим кінчиком — на 21,1%. 
Вимогливість овочевих культур до тепла неоднакова також у різні фази росту. Якщо насіння їх може бубнявіти при низькій плюсовій температурі (0—3°С), то у холодостійких культур воно проростає при 3—5 °С, а в теплолюбних — 12—15°С. 
Підвищення температури ґрунту до 25—30°С прискорює проростання насіння, появу сходів більшості теплолюбних овочевих культур, а до 18—22°С — і холодостійких. При достатній кількості тепла в набубнявілому насінні активізуються процеси дихання, дія ферментів, перетворення складних органічних речовин у більш прості, що сприяє інтенсивному поділу клітин зародка. Зниження температури після з’явлення сходів позитивно впливає на ріст кореневої системи та сповільнює — підсім’ядольного коліна, внаслідок чого рослини не витягуються. 
Терміни збирання овочевих культур залежать від їх біологічних особливостей. Тому за строками збирання врожаю їх розділяють на ранньозборові, багатозборові та пізньозборові. Ранньозборові формують товарний урожай протягом 20—60 діб від сходів. До них відносять капусту пекінську, салат листовий і головчастий, мангольд, кріп, крес-салат, шпинат, редиску, редьку літню. Можна віднести до них також капусту ранню, моркву і буряк столові на пучкову продукцію, петрушку та цибулю для одержання зелені, а також горох на зелений горошок. Після збирання зазначених культур потрібно висівати або висаджувати розсаду тих культур, вегетаційний період яких не перевищує 130—150 днів, залежно від зони. 
Багатозборові культури — це переважно теплолюбні та жаростійкі, початок збирання товарного врожаю яких настає на 45—80 добу після сходів або висаджування розсади, але воно продовжується аж до кінця вегетації (до приморозків). До них відносяться огірок, кабачок, патисон, помідор, перець, баклажан, квасоля спаржева, біб, середньостиглі сорти капусти білоголової, червоноголової, савойської, цвітної, броколі. Сюди також можна віднести кукурудзу цукрову. Після окремих культур ранньостиглих сортів у серпні — на початку вересня ще можна одержувати повторний урожай зеленних культур із коротким вегетаційним періодом (кріп, салат, редиска). 
Пізньозборові культури — це в основному ті, які збирають за одним заходом у літньо-осінній період аж до приморозків. До них належать капуста білоголова пізньостиглих сортів, червоноголова, савойська, брюссельська, морква, петрушка, селера, пастернак, буряк і редька зимова. 
Деякі овочеві культури, товарну продукцію яких потрібно мати протягом року, висівають у 2—6 строків, залежно від їх біологічних особливостей. При цьому слід зазначити, що строки надходження товарної продукції тісно пов’язані з метеорологічними умовами року і зони вирощування. Тому період від сівби до збирання врожаю може скорочуватися або подовжуватися на 5—7 днів, залежно від погодних умов року. 
Регулювання теплового режиму. Тепловий режим вирощування овочевих культур у відкритому фунті залежить від кліматичних умов, тривалості теплого і безморозного періодів, суми активних температур. Тривалість безморозного періоду і кількість теплих днів у різних областях України неоднакові (табл. 2). 
У південних областях тепловий режим більш сприятливий для теплолюбних і жаростійких культур (помідора, перцю, баклажана, огірка та баштанних). При вирощуванні ранніх овочів і для створення сприятливих умов для теплолюбних культур у районах з меншою кількістю теплих днів здійснюють певні агротехнічні заходи: сівбу і висаджування розсади в оптимальні строки на південних схилах і грядках, внесення підвищених доз органічних добрив, розміщення рядків із півночі на південь, мульчування тощо. 
Холодостійкі культури висівають під зиму і рано навесні. Для них тривалість найбільш сприятливого періоду визначають за кількістю днів з температурою понад 10°С, а для багаторічних — понад 5°С. Деякі з цих культур (шпинат, салат, часник) добре вдаються й при пізньолітніх і ранньоосінніх строках сівби. Для теплолюбних культур період цей визначається кількістю днів із температурою вищою за 15°С (насіння їх висівають при прогріванні ґрунту до 12—15°С). 
Холодостійкі культури у південних районах розміщують на площах із пониженими елементами рельєфу, на північних схилах, застосовують також зрошення дощуванням. Теплолюбні культури на Поліссі і в західних областях вирощують на південних схилах, де ґрунт краще прогрівається. Вирощують їх також на грядках, на яких вносять підвищені дози органічних добрив. 

Таблиця №2
Тривалість безморозного періоду і кількість днів з середньодобовою температурою повітря понад 5°С, 10°С, 15°С, 20 °С на території України

Обласні центри

Безморозний період, днів

Середня кількість днів з температурою понад, °С

Середній

Мінімальний

5

10

15

20

Вінниця

163

118

201

158

99

6

Дніпропетровськ

166

114

207

170

128

56

Донецьк

174

129

204

167

125

51

Івано-Франківськ

162

118

210

163

99

-

Запоріжжя

190

154

215

175

135

74

Житомир

163

110

201

158

104

-

Київ

180

146

204

161

115

14

Кіровоград

166

125

204

168

124

31

Львів

165

120

212

163

104

-

Миколаїв

177

129

224

183

140

78

Одеса

195

138

225

180

134

66

Сімферополь

197

138

237

186

128

63

Суми

181

113

194

153

107

-

Ужгород

174

121

241

180

129

36

Харків

164

113

199

160

119

44

Херсон

185

148

227

181

140

74

Хмельницький

156

116

201

154

102

-

Чернівці

174

116

216

168

112

10

Чернігів

171

135

196

159

108

-


Для поліпшення мікроклімату деякі овочеві культури розміщують у кулісах високорослих культур (кукурудзи, сорго, бобу, соняшнику). Для регулювання температури ґрунту застосовують мульчування посівів полімерними плівками, агроволокном, папером, торфом, соломою тощо, що поліпшує тепловий режим і сприяє зберіганню вологи у верхньому шарі ґрунту, де розміщується основна маса кореневої системи. В результаті цього рослини ростуть інтенсивніше і підвищується їх продуктивність. 
Великої шкоди завдають овочівництву весняні приморозки. Щоб запобігти пошкодженню рослин, підбирають холодостійкі сорти, діють на насіння пониженими температурами, загартовують розсаду, застосовують димлення і дощування посівів. 
Оптимальний температурний режим у спорудах закритого ґрунту підтримують штучно: теплиці та парники провітрюють, обприскують скляну поверхню суспензією крейди чи затінюють щитами, застосовують освіжні поливи, дощування покрівлі. Для зменшення втрат тепла парники на ніч вкривають матами, теплиці утеплюють плівкою, закривають і замазують щілини. 
Вплив температури повітря на ріст і розвиток овочевих культур залежить і від їх біологічних особливостей. Так, перець солодкий добре росте, формує високий урожай плодів і насіння тоді, коли сума температур вище 15°С становить понад 1900°, баклажан — 2000°, а баштанні культури — 2200—2770° При підвищених температурах повітря і ґрунту краще достигають плоди і насіння. Саме тому такі культури, як перець солодкий, баклажан і баштанні, вирощують у промислових масштабах переважно у південних районах України. 
Підвищення холодо- і морозостійкості овочевих культур має велике практичне значення. Холодо- і морозостійкі культури добре переносять зниження температури і швидко відновлюють процеси фотосинтезу. Підвищення холодостійкості культур дає можливість раніше проводити сівбу і висаджувати розсаду у відкритий ґрунт. 
Вирощування овочевих культур у різних природнокліматичних зонах визначається тривалістю їх вегетаційного періоду: для холодостійких — кількістю днів із середньодобовою температурою 10°С, а теплолюбних — 15°С. Холодостійкі культури висівають, коли середньодобова температура досягне 3—5°С. При підвищенні температури до 10°С починається активний ріст надземної частини. Холодостійкі культури у відкритому ґрунті у південних районах можна починати вирощувати з другої декади березня, у північних — із другої декади квітня, а теплолюбні — відповідно з третьої декади квітня і середини травня. 
На Поліссі і в Лісостепу в травні вночі температура часто знижується до мінус 2°С, що негативно впливає на ріст холодостійких культур і навіть спричиняє загибель теплолюбних. Підвищення холодостійкості овочевих культур може запобігати цьому. 
Наші селекціонери значну увагу приділяють питанням підвищення холод-, морозо- і жаростійкості овочевих культур. Розроблено також агротехнічні заходи щодо підвищення холодо- і морозостійкості овочевих культур (загартування набубнявілого і проростаючого насіння та розсади). Загартування підвищує вміст цукрів, розчинних мінеральних солей і посилює утворення біогенних стимуляторів у клітинах рослин. Ці речовини, у свою чергу, підвищують осмотичний тиск у клітинах і знижують поріг коагуляції протоплазми. Концентрація клітинного соку і стійкість протоплазми до зниження температури підвищуються також при підживленні рослин фосфорно-калійними добривами, чергуванні помірного та обмеженого поливів, висіванні насіння в ранні строки тощо. 
Стійкість рослин до зниження температури, приморозків залежить від біологічних особливостей і віку їх. Більше пошкоджуються молоді рослини, оскільки в них більше, ніж у старих, води і слабше розвинена кутикула. Саме тому і розсада старшого віку краще переносить приморозки, ніж молодшого. 
Велике значення для підвищення холодостійкості рослин має селекційна робота, зокрема з теплолюбними і жаростійкими овочевими культурами.

Оставить комментарий

Комментарии: 6
  • #1

    spybherpasu1976@gmail.com (Вторник, 19 Июль 2016)

    Малый жжот))))ыыыыыыыыыыы

  • #2

    tetogothe1985@gmail.com (Среда, 20 Июль 2016 03:30)

    По моему мнению Вы допускаете ошибку. Предлагаю это обсудить. Пишите мне в PM.

  • #3

    rytuał miłosny (Понедельник, 10 Апрель 2017 21:34)

    rytuał miłosny

  • #4

    anal extreme (Четверг, 13 Апрель 2017 12:04)

    best anal

  • #5

    Brand Viagra (Пятница, 14 Июль 2017 00:34)

    Female Viagra

  • #6

    levitra (Воскресенье, 13 Август 2017 00:23)

    Камагра

пізнавельне відео

рекомендуємо прочитати:

Додаткові ресурси

юридична допомога
юридична допомога
сайт про природнє рибоводство
сайт про природнє рибоводство
все про опалення і котли
все про опалення і котли

Банери сподвижників по органічному землеробству

сайт про органічне землеробство в теплицях
сайт про органічне землеробство в теплицях
інтернет-журнал органічного землеробства
інтернет-журнал органічного землеробства
Громадська спілка Пермакультура в Україні
Строительный калькулятор
Погода
Погода в Івано-Франківську

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Чернівцях

вологість:

тиск:

вітер:

Яндекс.Метрика