Теплиця-термос Анатолія Патія.

Анатолій Патій, винахідник: -"Матеріали будь-які, але вони мають бути в комбінації, тобто кілька матеріалів у певній комбінації. Звідси вони не випускають тепла, а звідти не пускають холоду".
Свою розробку винахідник запатентував ще 1995-го року. Відтоді продав уже 800 проектів. Теплиця-термос Патія працює майже без внутрішнього опалення і споживає у 15 разів менше енергоносіїв, аніж звичайна. За таким самим принципом збудований і дім площею 300 квадратних метрів.

Принцип теплиці і одночасно секрет чудо-продуктивності (врожайність в 2-3 вище, ніж у традиційних теплицях аналогічного розміру) – той самий принцип термоса. Внутрішня поверхня стін покрита фольгою, завдяки чому спрацьовує принцип світловідбивання; а сам корпус теплиці втоплений в землі, на поверхню виходить лише скляний дах, що пропускає світло. Анатолій Патій стверджує, що теплиця-термос працює без штучного електричного освітлення, що поряд з унікальною конструкцією теплиці та її стін дозволяє скоротити енерговитрати і значно знизити тепловтрати.
Як побудувати теплицю-термос?
«Як же зробити термос-теплицю?» Конструкція теплиці захищена міжнародними патентами, але деякі таємниці автор все-таки відкриває. Її ширина складає близько 5 метрів, а довжина складається із секцій і може бути будь-якою – 10 м, 20 м, залежно від потреб власника. Побудувати таку теплицю-термос простіше простого – її частини скріплюються з собою, як дитячий конструктор, необхідно лише дотримуватися інструкції збірки.
Матеріали
Перша термос-теплиця за проектом А. Патія з’явилася в 1996 році в Чернігівській області, побудована своїми руками на особисті кошти винахідника, і функціонує і до цього дня. Дах в ній виконаний зі скла, і єдине поліпшення конструкції, що може знадобитися – це заміна матеріалу даху теплиці на більш міцний полікарбонат.

Попередньо знявши родючий шар грунту, виривають котлован глибиною нижче рівня промерзання грунту. Бічні стінки зроблено з бетону, утеплив, а щоб збільшити їх здатність відбивати світло, обклеюють фольгою. Завдання ж яке: накопичити, максимально зберігти тепло, вологу та вуглекислий газ.
Довжина підземної теплиці може бути будь-яка, а ширина – не більше п’яти метрів. Інакше ефект світловідбивання і відповідно обігрів будуть слабкіше.
У «термосі» можна вирощувати будь-які культури: фрукти, ягоди, овочі, квіти. Адже коли на вулиці мінус тридцять, у теплиці мінімум плюс 3 градуси тепла. І це без опалення. До того ж тепло розподіляється рівномірно по всьому об’єму теплиці.
Крім цього, в «термосі» без жодних додаткових джерел світла освітленість в 1,8 рази вище, ніж на вулиці навіть у похмурий день. В результаті врожайність підвищується в 2 – 3 рази. У підземній теплиці до того ж і дуже високий коефіцієнт теплоізоляції.
На поверхні землі тільки скляний двосхилий дах. Основний секрет підземної теплиці – в її конструкції та розташуванні. Заглиблені, суцільна теплоізоляція стін плюс прозорість даху дозволяють максимально довго утримувати в ній тепло. Тому вночі така теплиця остигає повільно, а різниця між нічною і денною температурою не перевищує 5 – 7 градусів.